Каталог статей

Розвиток секторальної туристичної концепції для Шацького національного парку

Sat, 20 Feb 2010 09:00:48 GMT

19 лютого, 2010 р. 12:09

Депутати облради підтримали ідею реалізації українського-німецького наукового проекту «Розвиток секторальної туристичної концепції для Шацького національного парку».

Під час сесії Волиньради перед депутатами виступив керівник проекту, декан біологічного факультету ВНУ імені Лесі Українки Андрій Поручинський. Він розповів, що проект покликаний зберегти природу Шацького національного парку.

Проект захопить територію, що південніше озера Світязь, на котру і припадає найбільша завантаженість туристів. Волинські біологи вирішили перейняти досвід німецьких колег. Андрій Поручинський розповів, що науковці побували у схожому парку поблизу Дортмунда. Декан біологічного факультету розповів, що ця концепція враховує особливо природи, інтереси місцевих жителів, туристів.

«Проект має зберегти природну автентичність і різноманіття Шацького природного парку, врахувавши потреби заповідних зон і туристів, котрі відпочивають на озері Світязь», - каже науковець.

Планується, що після громадського обговорення і презентації, кошти на реалізацію цього проекту виділить ЄС. Про конкретну суму наразі не йдеться. Мовляв, європейці передовсім прагнуть дізнатися думку влади, громадськості до концепції, а тоді вже виділити кошти.

Андрій Поручинський додав, що частка місцевого фінансування, тобто із бюджету Волиньради складатиме лише 10 % від загальної суми проекту.

Ректор ВНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан наголосив, що проект на стадії обговорення і презентації. «Про виділення коштів зараз не йдеться», - сказав він.

Депутат Петро Пронь похвалив ініціативу вузу. «Вони не пішли із протягнутою рукою, а прагнуть заробити і не через державний чи місцевий бюджети. Вони орієнтуються на інноваційні проекти і кошти ЄС. А не пишуть міфічні докторські роботи на тему «Вплив флори і фауни на волинського боцюна», котрі нікому не потрібні».

У підсумку, депутати підтримали проект рішення присвячений цьому питанню.

Фестиваль джиперів та байкерів

Sat, 03 Oct 2009 14:36:30 GMT

З 28 по 30 серпня на березі озера Світязь відбувся Міжнародний фестиваль джиперів та байкерів "Буран", орагнізатором якого став однойменний аматорський клуб позашляховиків. У фестивалі брали участь представники України, Білорусі, Польщі та Росії.

Дата проведення: 28 серпня 2009

Тривалість: 3 дні
Масштаб: міжнародний
Організація: «Буран»
Місце проведння: Волинська обл., с.Світязь, пансіонат «Шацькі Озера» (турбаза)

У перший день фестивалю тривали лицарські бої, під вечір розпочався концерт за участю ансамблю позитивних вібрацій "Растение мудрости", з Бреста (Білорусь), який грав музику у стилі регі. Потім розважали публіку рівненські панки з гурту "Брем Стокер", які передали естафету одному з найстаріших рок колективів України - "King Size" із міста Луцька. Після них причаровувала аудиторію потужним жіночим вокалом група "Rada" p Києва. Останніми у концертній програмі першого дня фесту були музиканти з миколаївської групи "Крылья", які грали у стилі хеві-метал.

У суботу, на другий день фестивалю в урочищі Гряда відбулися змагання квадроциклів та позашляховиків. Першими проблемну трасу спробували пройти поляки, але на самому початку їх спіткала невдача - джип просто загруз у піску. Аналогічні проблеми були майже в усіх учасників, з "біди" учасників змагань витягували за допомогою важкої техніки "Краз", "Камаз". Траса була тяжка, тому не дивно, що з десяти автівок до фінішу прибуло лише п'ять, решта вибули достроково.

Охочих поспостерігати за заїздами джипів і квадроциклів виявилося доволі багато, навіть не зважаючи на сильну спеку. Під кінець змагань нагородили переможців, а кульмінацією фестивалю став виступ роу-гурту "Арія".

На жаль, в Україні традиційним явищем на різноманітних фестивалях є масове вживання спиртного та брак культури у відвідувачів. Не обійшлось без цього і на "Бурані", відразу після його завершення вся площа перед сценою і не тільки була встелена пляшками з-під пива та інших спиртних напоїва...

7 чудес України. Озеро Світязь.

Sat, 03 Oct 2009 13:48:40 GMT

Озеро Світязь ( Волинь) входить до 7 природніх чудес України.

Озеро Світязь - найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Світязь чимось схожий на море, у вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти...

Розташований Світязь неподалеку смт Шацьк, центру відновленого в 1993 році району. Входить до групи Шацьких озер. Озеро Світязь живлять артезіанські джерела. Вода тут надзвичайно прозора і м'яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині.

Площа Світязя становить 2622 га, довжина 9225 м, ширина 4000 м, максимальна глибина - 58,4 м, середня глибина - 6,9 м.

Є у Світязя дивовижна приваблива сила. Слід увійти до його кришталевої води, як душа наповнюється світлою радістю. Майже уздовж всієї берегової смуги озера ростуть ліси. У літній час тут можна удосталь надихатися напоєним ароматом хвої повітрям, назбирати чорниці, ожини, грибів. Такого задоволення не має жоден, хто звик відпочивати на морському узбережжі.

Донині серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя та інших Шацьких озер. Дехто вважає, що після відступу дніпровського льодовика на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера розглядаються ними як релікти, тобто залишки цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. Останні дослідження підтвердили льодовикове походження Світязя і його найближчих побратимів. А поява глибоких западин, на думку вчених, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.

Світязь люблять порівнювати із Байкалом. Звичайно, масштаби не ті, але і тут глибини досить істотні. Коли човен перетинає шлях від затоки Бужні до пулемецького берега, тримаючись ліворуч острова, то щемить душа тривогою, відчуваючи під собою темні бездонні води Голоднецької тони — 32 метри — 37-38-58,4 метрів. Трапляються підводні ями і з боку мілководої Гряди: Вовча — 20 метрів, Огрядна — 15, Камінь — 14, Вертенева — 17 метрів.

Біля берегів, особливо в районі Гряди, Світязь переважно мілкий. Можна пройти півтори сотні метрів, аж поки вода досягне грудей. У безвітряну пору вода прогрівається швидко і тому тут з радістю відпочивають батьки з дітьми. На мілководді у декого може скластися помилкова думка про все озеро. Щоб цього не відбулося, приведемо дані про розподіл Світязя по глибинам. Так от: глибини до 2 метрів займають на озері площа 118 гектарів, до 3 метрів — 720, до 5 метрів — 1061, до 10 метрів — 418, понад 10 метрів — 533 гектари. Тобто, озеро в переважній своїй більшості дуже глибоке.

Про Світязь читатимуть у літаках світу.

Fri, 25 Sep 2009 22:28:06 GMT

Про Світязь читатимуть у літаках світу. ВІДЕО
28 серпня, 2009 р., 09:46

Народний депутат Микола Томенко зробив подарунок Волинському краю – посприяв, щоб озеро Світязь увійшло до сімки природних чудес України. Нардеп досить зацікавлений у популяризації відпочинку на Шацьких озерах, – повідомляє 28 серпня репортер «Волинських Новин».

Взагалі ініціатор акції «Сім природних чудес України» окреслив три основних її цілі. По-перше, це пропагування визначних природних місць України, що дасть змогу популяризувати відпочинок у нас і на міжнародному рівні, оскільки будуть видані брошури різними іноземними мовами та роздаватимуться у літаках по всьому світу. Також це сприятиме вихованню в українців почуття гордості за свій край, а в іноземців – поваги до України.

Друге завдання акції – налагодження належної інфраструктури. З однієї сторони, як зазначив Микола Томенко, за це повинна відповідати місцева влада. Однак при виникненні труднощів при фінансуванні певних об’єктів буде вже легше та й доцільніше домогтися субвенцій із державного бюджету. Таким чином і допомагатимуть Шацькому парку.

Третя позиція носить природоохоронний характер. Привернення уваги до цих об’єктів припинить процес приватизації. За словами Миколи Томенка, ця проблема є болючою не лише для Шацьких земель, а й для озера Синевір. Тому з цим явищем потрібно боротися.

Таким чином до вирішення питання, який об’єкт потрапить до сімки, підходили не лише виходячи з результатів інтернет-голосування, а й комплексно. І одним із головних критеріїв стала можливість захистити природні об’єкти від приватизації або занедбання шляхом їх популяризації.